Марина

ШАДУЯ

* * *

Привет, мой хороший! Пишу тебе снова.
Все старые письма забыл в поле ветер,
Конверты промокли, и строчки по слову
Скатились на травы, забыв о сюжете.

Разбавить твоё захотелось мне лето
Грибными дождями, лесною прохладой.
Ношу, словно в детстве, под пяткой монету,
Чтоб всё у тебя всегда было, как надо...

Вчера я весь вечер варила варенье,
Мурлыкала что-то о сладости ягод.
Мне, глупой, казалось, что я своим пеньем
Шаманю на счастье с величием мага.

Я после проверю, а вдруг получилось,
И ложечка счастья со вкусом малины
Согреет твой вечер (окажет мне милость),
И все неприятности разом вдруг сгинут.

Мой голубь почтовый сидит у окошка.
Я тщетно пытаюсь вместить в пару строчек
Сумбурные мысли... А те, хромоножкой,
Петляют бездумно среди многоточий...

Пишу тебе письма...

________________
© Марина Шадуя

* * *

Привіт, мій хороший! Пишу тобі знову.
Старі всі листи в полі вітер розвіяв.
Конверти промокли, й рядочки по слову
Скотились на трави, й скінчилася дія.

До літа твого я схотіла на згадку
Додати дощів, прохолоду із неба.
Кладу, як в дитинстві, монету під пˈятку,
Щоб завше все те було в тебе, що треба.

Я вчора варення варила, мов диво,
Солодкості ягід співаючи сагу.
Здавалось мені, ніби я своїм співом
Шаманю на щастя з величністю мага.

Якщо мої ягоди вправно зварились,
То ложечка щастя, яким є малина,
Зігріє твій вечір (хай буде ця милість),
І всі неприємності згинуть хвилинно.

Мій голуб поштовий готовий в дорогу.
А я все стараюсь в рядки помістити
Сумбурні думки… А вони кривоного
Бездумно в трикрапках блукають, мов діти…

Пишу тобі лист я…

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна