Марина

Шадуя

* * *

Шумный город уснул – ему нравятся длинные ночи...
Пусть былины свои ему шепчет на ушко метель...
Я сегодня тебе ворох счастья в судьбе напророчу,
Только ты, милый, верь! Мне, пожалуйста, милый мой, верь!

Доброй сказкою сны одолеют печаль и усталость,
Но оставят надежду на радость грядущую впрок...
Говорят, верить снам – это блажь, что влюбленным досталась.
Но ведь даже мираж хоть на миг дарит счастья глоток.

Верь со мной в чудеса – их вручает бездонное небо,
Ну не может лукавить огромный такой небосвод.
Пусть другие твердят, что оно молчаливо и слепо, –
Дарит крылья оно, если нужен кому-то полёт.

Шумный город уснул – колыбельной ему в поле ветер.
Я на ушко тебе колыбельную тоже шепчу...
В дом придёт новый день – будет он удивительно светел,
Я с тобой, мой родной, это значит нам всё по плечу.

________________

© Марина Шадуя

* * *

Шумне місто вже спить – до вподоби йому довгі ночі…
Хай билини свої йому шепче хурделиці вир…
Я сьогодні тобі щастя в долі твоїй напророчу,
Тільки ти, любий вір! Тільки ти, любий мій, мені вір!

Добра казка у снах подолає і сум, і утому,
Подарує надію на щастя бодай островок…
Кажуть, вірити снам – то закоханих казка питома.
Та дарує й міраж хоч на мить насолоди ковток.

Вір зі мною в дивà – їх дає нам безодня небесна,
Ну не може лукавити чистий такий небозвід.
Хай базікає хтось, ніби небо сліпе й безсловесне, –
Воно крùла дарує, якщо хтось зібрався в політ.

Шумне місто вже спить – йому вітер співа колискову.
Я на вушко тобі колискову також шепочу…
День новий прилетить – буде світлим він обов’язково,
Я, мій рідний, з тобою, отож нам усе по плечу.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна