Не скрыть от Неба грусть и боль…

 

Нина

БЕЛАНОВА

 

 

ПРОБИЛОСЬ УТРО

 

Пробилось утро из-за штор оконных,
Влетело в спальню, свечкой обожглось,
Метнулось вверх: на стену, всю в иконах,
И на постели мирно улеглось…

 

По потолку разгуливают блики…
А я, колени преклонив, стою…
Мне прямо в душу зрят Святые лики –
Не скрыть от Неба грусть и боль свою!

 

Кому неведомы любви мытарства?
Огонь переполняет кровь и плоть!
Но, каждый день по капле, как лекарства,
Любви всё подбавляет мне Господь!

 

_______________

© Нина Беланова

 

 

 

ПРОБИВСЯ РАНОК

 

Пробився ранок з-поза штор віконних,
Задув у спальні свічку без зусиль,
Метнувсь нагору, на стіну в іконах,
 І миролюбно влігся на постіль…

 

По стелі вільно відблиски гуляють…
І, впавши на коліна, я стою…
Й Святі з ікон у душу зазирають –
 І Небо бачить зболеність мою!

 

Хто не зазнав кохання біль великий?
Вогнем палають кров моя і плоть!
Але щодня по краплі, наче ліки,
 Мені любові додає Господь!

 

______________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.