Николай

ГЛАЗКОВ

ВОЛК

Я волк. Я отчаянно вою.
Кругом тишина и зима.
Под старой облезлой сосною
Схожу постепенно с ума.

Всё ýже и ýже облава.
Я слышу людские шаги.
На длинных верёвках кроваво
Колышутся ваши флажки.

Я многое слышу и вижу.
Я знаю, что дело – табак.
Людей и собак ненавижу.
И больше, пожалуй, собак…

ВОВК

Я вовк. Я у відчаї вию.
Навкруг тільки тиша й зима.
Від холоду дерев’янію
І знаю: рятунку нема.

Все вужчає ваша облава.
І кроки – десь там, у кінці.
На довгих мотузках криваво
Розгойдуються прапорці.

Я все зрозумів: не зненацька
Наблизивсь останній рубіж.
Ненавиджу людство й собацтво.
Й собацтво, напевно, лютіш.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна