Нина

БЕЛАНОВА

БЕЛЫ САРАФАНЫ ЦВЕТУЩИХ АКАЦИЙ

Белы сарафаны цветущих акаций,
У ивушек – платья до пят.
Берёзки, как будто привстали на пальцы,
Гурьбой длинноногой стоят.

Луна из-за тучи качнулась лампадой…
Как дышится ночью! Свежо!
«Не плачь! – ты сказал мне. – И духом не падай,
Всё будет у нас хорошо!».

Не плачу уже, только небо ночное –
Нет-нет да уронит слезу,
Да сердце в разлуке по-прежнему ноет,
Да нежность – соринкой в глазу…

_______________

© Нина Беланова

БІЛІЮЧІ ШАТИ ЦВІТУЧИХ АКАЦІЙ

Біліючі шати розквітлих акацій,
У сукнях до п҆ ят верболіз.
Вервечкою, нібито вставши на пальці,
Принишкли шеренги беріз.

З-за хмари розгойдує місяць лампаду…
Нам ніч аромати несе!
«Не плач! – ти сказав мені. – Й духом не падай,
У нас налагодиться все!».

Не плẚчу – це небо слізьми, позітхавши,
Проллється по сонних квітках,
Та серце в розлуці поскімлить, як завше,
Та ласки смітинки в очах…

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна