Лариса

ЛУКАШЕВСКАЯ

В момент

В момент всеобщего экстаза

Мы над собой обрящем власть,

Портал откроется, и разом

Войдём в иную ипостась.

Все исцелимся от недуга

(Прощай, навязчивый недуг),

Простим себя, простим друг друга

И всех толпящихся вокруг.

Недуг духовный – как проказа,

И будет встреча ви за ви

В момент всеобщего экстаза

И всеобъемлющей любви.

В былое затворятся двери,

Мы станем лучше, без потерь,

Настанет срок, я свято верю,

И ты, пожалуйста, поверь.

____________________

© Лариса Лукашевская

У мить

У мить загального екстазу

Нам впасти розум наш не дасть,

Портал відкриється, і разом

Ми в іншу ввійдем іпостась.

Всі зцілимося від недуги

(і більш не треба нам недуг),

Собі пробачимо, і другу,

Й юрбі, що топчеться навкруг.

Недуга духу – як проказа,

І доля зустріч принесе

У мить загального екстазу

Й любові, що вмістила все.

Відступить зло, ми станем щирі,

Нікого не поглине вир,

Настане час, я свято вірю,

Й тебе благаю я: повір.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна