Похожести времён нельзя не замечать…


Людмила
НЕКРАСОВСКАЯ
 


Письмо Горацию. 2017
 

На первое письмо ко мне не долетел,
Гораций, твой ответ. Но я не злюсь на это.
Ты, видно, утруждать себя не захотел,
А, может быть, решил, что я не жду ответа.

Прошёл десяток лет от прежнего письма.
Как изменился мир? Чем мы живём сегодня?
Гораций, всё как встарь: вокруг обмана тьма,
Продажность, воровство... Хотя народ свободней.

Гораций, помнишь день, когда явился Брут
И соблазнил тебя военною стезёю?
Вот и у нас война. Противник внешне крут,
А пристальней взгляни, так он – свинья свиньёю.

Но глупости у нас достаточно своей.
Ты мог бы написать «Сатиры» нашей власти
И высмеять её. Хотя всего смешней
Желанье нищеты искать в Европе счастье.

Гораций, ты был прав, когда оставил Рим,
Для Августа писал поэзию иную.
А мы найдём покой, как только победим
И «братскую любовь», и дурь свою родную.

Я знаю: ты опять не станешь отвечать.
А может быть, черкнёшь мне для разнообразья?
Похожести времён нельзя не замечать.
Не правда ли, мой друг?.. Молчанье – знак согласья!

_______________________
© Людмила Некрасовская

 

 

 

Лист до Горація. 2017
 

Гораіцію, на жаль, мені не долетів
На першого листа твій відкук, милий друже
Обтяжувать себе ти, мабуть, не схотів
Чи вирішив, що я жду відповідь не дуже.

Пройшов десяток літ від першого листа.
Як світ змінився? Як і чим себе ми тішим?
Горацію, обман все той же скрізь літа,
Продажність, крадії… Хоч став народ вільнішим…

Горацію, згадай, коли з’явився Брут
І спокусив тебе, воєнну дав ідею.
Ось і у нас війна, постійно гине люд,
А ворог, придивись, іще й свиня свинею.

Та глупство в нас, на жаль, ми плодимо й самì ж.
Ти б нашим владцям міг «Сатири» присвятити
І висміяти їх. Хоча за все смішніш
Шукати жебракам в Європі щастя квіти.

Облишити свій Рим мав всі підстави ти,
Для Августа писав ти зовсім інші вірші.
А в нас тепер мета – скоріш перемогти
«Любов братів», відтак і власне зло найгірше.

На відповідь твою не маю знов надій.
А може, пару слів черкнув би за бажання?
А схожі все ж таки часи – і твій, і мій.
Мовчиш ти, друже мій?.. Так, згоди знак – мовчання!

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна



 
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.