Андрей
КОРОВЁНКОВ
 

Зимний дождь
 
Удивительное дело!
Как-то сразу потеплело,
Ненавязчиво стемнело –
Вот вам! Здрасьте!
Посреди зимы, нежданно,
Как из лопнувшего крана
Иль взбешённого фонтана –
Божьи страсти!

Дождь принёс весенний запах
На холодных мокрых лапах.
Эти капли шлёт нам запад –
Он же рядом!
Без гражданства и без визы
Дробь пробили по карнизу
И искрясь скользнули книзу
Водопадом!

Капли лупят по сугробам
С громким шелестом, особым,
Вопреки шаблонам, пробам –
Что есть мочи!
Ну, спасибо, мать природа,
За извилины погоды…
Ожидаем гололёда
Нынче к ночи…

____________________
© Андрей Коровёнков

Зимовий дощ
 
Відбулося дивне діло!
Якось зразу потепліло,
Ненавˈязливо стемніло –
Щось в погоді!
Посеред зими, неждано,
Мов з поламаного крану
Чи скаженого фонтану –
Страх та й годі!

Дощ приніс весня̀ний запах
На холодних мокрих лапах
З заходу, бо він на мапах
Зовсім близько!
Не потрібні краплям візи –
Дріб пробили по карнизу
І мерщій згори донизу
Впали з блиском!

Краплі луплять по заметах
Голосливо, без секрету,
Залишаючи прикмети, –
Дружним хором!
Наша дяка до природи
За подібний збій погоди…
Мабуть, візьметься все льодом
В темну пору…

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна