Євген
ПЛУЖНИК
 

* * *

Одноманітно і звичайно
Кінчалось літо. Рад не рад –
Що це міняє? Зустрічай-но
Переходовий листопад!

І горблячи відвиклу спину
В обіймах теплого пальта,
Нудливий запах нафталіну
Як матіоли дух, ковтай;

І нишком починай про весну
Якусь віршову канітіль,
Може таку ж неінтересну,
Не варту часу і зусиль,

Як і закінчене допіру
Порожнє літо... Рад, не рад, –
На лад весінній строїть ліру
Передзимовий листопад...

 

* * *

Однообразно и шаблонно
кончалось лето. Рад не рад –
встречай – подходит неуклонно
демисезонный листопад.

Отвыкшую горбатя спину
в объятьях теплого пальто,
нудящий запах нафталина
глотай, как аромат цветов.

И про весну черкни украдкой
хоть пару стихотворных строк,
таких неинтересно-гладких,
как будто припасенных впрок,

как лето безнадежно сирых,
однообразных… Рад не рад, –
на лад весенний строит лиру
позднеосенний листопад…

________________________________________
© Перевод с украинского Евгения Пугачёва