Михайло
ЛЄЦКІН
 

 * * *

 Прокинувся. А сон іще триває.
 А сон собі триває, Боже мій!
 Бо тільки уві сні таке буває,
 Щоб я був так відверто молодий.

 Мене ще не дістав житейський досвід,
 І ще не призвичаїло мене,
 Коли я прокидаюся удосвіт –
 І ніби поруч диво неземне.

 І можна вдень, коли нахлине пристрасть,
 Пірнути, мов у воду, у траву,
 В якій і струм, і течія, і прѝстань…
 Тривай, мій соне… Я ще поживу.

 ________________
© Михайло Лєцкін

 * * *

 Проснулся, но во сне ещё живу.
 Сон продолжается… О Боже мой! 
 Такое только в снах, как наяву, 
 Где я такой счастливо-молодой. 

 Ещё манит житейских тайн секрет, 
 И не привычен штор кисейный лес, 
 Когда в окно чуть брезжит солнца свет, 
 И видишь рядом чудо из чудес. 

 И можно днём, когда нахлынет страсть, 
 Нырнуть, как в воду, в росную траву, 
 В которой ток, течение и сласть… 
 Длись дольше, сон мой… Я с тобой живу. 

 _______________________________________
© Перевод с украинского Надежды Фурзенко