Надежда
ФУРЗЕНКО
 

КРЫЛО НАДЕЖДЫ
 
Мы меняемся, не изменяя
ни родным, ни друзьям, ни себе,
себялюбие, зло изгоняем
и прощаем обиды в мольбе.

Мы прощеньем себя очищаем:
в жизни нужно учиться прощать,
чтобы, солнце в рассвете встречая,
снова миру любовь излучать.

Чтобы нежностью слово звучало,
согревая сердечко теплом.
У любого конца есть начало,
у печали – надежды крыло.

___________________
© Надежда Фурзенко



КРИЛО НАДІЇ
 
В самозміні не робимо зради
ні ріднì, ні близьким, ні собі,
женемо себелюбство, як ваду,
і прощаєм обрàзи в мольбі.

Ми, прощаючи, дух очищаєм:
живучи, треба вчитись прощать,
щоб, коли вранці сонце стрічаєм,
знову світу любов дарувать.

Щоби ніжністю слову звучати
і впускати в сердечко тепло.
В будь-якого кінця є початок,
як в печалі – надії крило.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна