Николь
НЕШЕР
 

Я ИСКАЛА ТЕБЯ...
 
Я искала тебя, я летела на нежные звуки…
Голос хрипло звенел, разбиваясь, как горный хрусталь.
Я летела на зов, расправляя поникшие руки,
Мотыльком – на любовь в бирюзово-рассветную даль.

Я узнала тебя по минорному беглому взгляду.
Метрономы сердец заглушили мелодию слов.
А судьба ворожила, сменяя весну листопадом,
Покрывало надежды скроив из цветных лоскутов.

Мы искали любовь на аллеях вишневого сада,
В безрассудстве страстей пригубив молодое вино.
Ветер в юность позвал, опьяняя шальною ламбадой,
Для влюблённых сердец открывая желаний окно.

________________
© Николь Нешер



Я ШУКАЛА ТЕБЕ…
 
Я шукала тебе, я летіла на лагідні звуки…
Голос хрипко дзвенів, розбиваючись, наче кришталь.
Я летіла на поклик, пониклі розправивши руки,
На любов – мов метелик в світанком розчахнуту даль.

Я впізнала тебе по очей невеселому блиску.
Метрономи сердець заглушили мелодію слів.
Доля змінювать вміла веселу весну падолистом,
Покривало надій з кольорових скріпивши шматків.

Ми шукали любов на алеях вишневого саду,
Наших пристрастей вже молоде скуштувавши вино.
Вітер в юність покликав, пˊянку закрутивши ламбаду,
Для сердець, що кохають, бажанням відкривши вікно.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна