Вовсе не боюсь стать белым вороном…
Сергей
ВЫСЕКАНЦЕВ
* * *
Ты меня сегодня, одинокого,
развлеки, ни муза, ни сестра, –
почитай Владимира Набокова,
чтобы не уснул я до утра.
Вовсе не боюсь стать белым вороном.
Это состояние души –
оставаться ото всех оторванным,
от всего, что носит маску лжи.
Сам на сам в глуши привычно ворону.
Все обходят дом мой стороной.
Только ты одна захочешь поровну
ношу эту разделить со мной.
Позади останется привычная
суета, а впереди нас ждёт
тёплая поляна земляничная
и осенний журавлей отлёт.
____________________
© Сергей Высеканцев
* * *
Ти мене сьогодні, одинокого,
розважай, хоч ти мені й чужа,
вголос почитай мені Набокова,
хай мені і сон не заважа.
Не боюся стати білим вороном.
Стан душі таким став з плином літ –
бути і відірваним, і змореним
від брехні, що охопила світ.
В глухомані звично жити вóрону.
Дім мій люди прагнуть обійти.
Цей тягар зі мною ділиш порівну
із усіх на світі тільки ти.
Лишимо в минулому традицію
марноти, попереду ж на нас
вже чека галявина з суницями
й журавлів відліт в осінній час.
_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.