Михайло
ЛЄЦКІН

НОКТЮРН ДЛЯ КОХАНОЇ
 
Добраніч. Цілую. Кохаю.
Ходжу у безодні по краю.
Добраніч. Кохаю. Цілую.
В цілунках з безумством межую.

Цілую. Кохаю. Добраніч…
І хто я – твій раб чи керманич?
А в вухах моїх не стиха:
Добраааа… І: цілуууу… І: кохаааа…
 

 НОКТЮРН ДЛЯ ЛЮБИМОЙ
 
 Целую. Люблю. Доброй ночи.
 Край бездны, миг шаток, непрочен.
 Люблю. Доброй ночи. Целую.
 Губ с вечностью не размежую.

 Добра ночь: Целую. Люблю и
 Всевластвуя, рабство балую.
 И ухом ловлю эхо губ:
 Целу… Доброй но… Нежно люб....
 

НИЦЬ ВПАДУ
(сонет)

За словами гарними стоять
І думки, не менш за слово гарні.
А в твоїх обіймах благодать
Все лікує краще, ніж в лікарні.

А словами вже не варто грать,
Хоч вони, я певний, і не марні
І про тебе можуть з них в друкарні
Поетичний твір надрукувать.

Меркне все: і мрії, і слова –
Перед дивом Жінки, що жива
І реально, і в моїй уяві.

Я перед тобою ниць впаду,
Зморений в любовному чаду,
Лиш ступні поцілувати вправі.

НИЦ ПАДУ
(сонет)

За словами чудными стоят
Мысли, что не менее чудесны.
А в твоих объятьях благодать
Лечит лучше, чем врачи болезни.

А словами ни к чему играть,
Хоть они, уверен, не напрасны.
О тебе из них в друкарнях разных
Оды в пору бы публиковать.

Сразу меркнет всё: мечты, слова
Перед чудом Женщины. Жива
Явь воображения, вне правил.

Я перед тобою ниц паду,
Весь в любовном пламенном чаду,
Лишь ступни поцеловать и вправе...

 В НІЧНОМУ
 (диптих)

 1
 
 Не може гарним бути день без тебе.
 Ти, тільки ти – оце і все, що треба!
 Не може день… ну і тим паче ніч,
 Коли серця҆ стомилися без стріч
 Коли думки палким жаданням ткані
 Й зациклилися мрії на торканні…

 2

 Солодких снів бажаєш ти мені…
 Між тим солодкі сни такі гріховні,
 Що інколи побачене у сні
 Аж соромно виносити назовні.
 Єдине виправдовує цей гріх –
 Це те, що він є спільним для усіх.
 

 В НОЧНОМ 
 (диптих)

 1
 
 Томится без тебя мой день недужный.
 Ты, только ты – и это всё, что нужно.
 День занемог. Ну и тем паче ночь,
 Когда без встречи двум сердцам не в мочь.
 Ход мыслей пылкой жаждою овеян
 И все мечты лишь о прикосновенье...

 2

 Ты снова сладких снов желаешь мне.
 Меж тем они столь сладки, сколь греховны.
 Порою то, что видится во сне,
 Не для сторонних глаз, лукавства полных.
 Единственное, что прощает грех,
 Так это то, что общий он для всех...
 

 * * *

 Неспішно вікові думки
 Проходять крізь мій зрілий мозок,
 Немов над плесами рікѝ
 Завис туман на верболозах.

 Куди спішити цим думкам?
 Що перетворювати в дійсність?
 Їх стільки перетліло в хлам –
 Сміттєзавод їх всі не вмістить.

 А якщо є одна чи дві,
 Які пульсують соком раннім,
 То будьте радісні й живі
 З моїм негаснучим коханням!

 _________________
 © Михайло Лєцкін

 * * *

 Неспешность мыслей вековых
 Овладевает зрелым мозгом.
 Над плёсом речки плеск затих,
 Туман завис на верболозах.

 Чем выжить этим думам там?
 И что в реальность претворять им?
 Их столько перетлело в хлам –
 В ломбард не сдашь утиля ради.

 И если есть одна иль две,
 Что ранним соком наполнимы,
 То им пульсировать в родстве
 С моей любовью негасимой.

___________________________________
 © Перевод с украинского Ирины Юрчук