Любов Цай
Переклад з болгарської.


Іван Вазов
 Болгарська мова

Священна мово прадідів моїх,
Одвічних зойків, муки і страждання,
І мова тої, що у світ на гріх
Нас породила – не на сподівання.

Хто тільки не штовхав тебе в ганьбі,
Ославлював? І хто прирік на муки?
Чи хтось почути спробував в тобі
Мелодію твоїх солодких звуків?

Чи хто красу і міць твої збагнув,
Твої відчув дзвінкі і гожі ноти?
Чи розкоші усі твої почув,
Шир неосяжний і твої пишноти?

Тебе жбурнули на ганебне дно,
Гидким тебе плямили чорним словом,
З чужинцями і наші заодно
Тебе зреклися, о стражденна мово!

Немає буцім, мово, в тебе слів
Для золотого мудрого казання,
Крил не даєш поетові на спів,
Про злидні мовиш лиш та безталання…

Огидне лихослів’я чую я
Відто́ді, як живу на світі білім,
Про тебе, мово лагідна моя,
Що серцю над усе приємна й мила.

Зніму той бруд, до тебе що пристав,
І це мені додасть снаги й натхнення –
Прийдешне покоління, що зроста
Хай візьме звуки чисті й одкровенні.

Тебе я від приниження звільню,
І в чистім сяйві бачитиме кожний
Твоє величчя. Я обороню
Твою красу в віках непереможну.



Оригінал:

Иван Вазов
 Българският език


Език свещен на моите деди
език на мъки, стонове вековни,
език на тая, дето ни роди
за радост не - за ядове отровни.

Език прекрасен, кой те не руга
и кой те пощади от хули гадки?
Вслушал ли се е някой досега
в мелодьята на твойте звуци сладки?

Разбра ли някой колко хубост, мощ
се крий в речта ти гъвкава, звънлива —
от руйни тонове какъв разкош,
какъв размах и изразитост жива?

Не, ти падна под общия позор,
охулен, опетнен със думи кални:
и чуждите, и нашите, във хор,
отрекоха те, о, език страдални!

Не си можал да въплътиш във теб
създаньята на творческата мисъл!
И не за песен геният ти слеп —
за груб брътвеж те само бил орисал!

Тъй слушам сè, откак съм на света!
Сè туй ругателство ужасно, модно,
сè тоя отзив, низка клевета,
що слетя всичко мило нам и родно.

Ох, аз ще взема черния ти срам
и той ще стане мойто вдъхновенье,
и в светли звукове ще те предам
на бъдещото бодро поколенье;

ох, аз ще те обриша от калта
и в твоя чистий бляск ще те покажа,
и с удара на твойта красота
аз хулниците твои ще накажа.