СТОЛИК - НА ДВОХ, А ЗАЛА ЗНОВУ ПОВНА

Вперше після 20-річної розлуки вони зустрілися у місті їхньої молодості за столиком затишного кафе. Це трапилося так само випадково, як і всі не випадковості нашого життя. Вона, перебуваючи тут всього вечір проїздом, під час відрядження, він, – як справжній син свого роменського народу, – кочуючи по світу, і даруючи людям пісні своєї запальної і широкої душі. Те, що відбулося потім – щемливі спогади, зізнання, душевні діалоги у тісному переплетенні слова, музики і пісенної творчості і навіть несподіване викрадення і винесення на руках героїні із зали отримало назву «Вечір лірики «Столик на двох».
У такий нетрадиційний спосіб цього разу була представлена творчість поета-барда з Луганська (який приїхав спеціально для того, аби виступити в Ірпені) Михайла Квасова та ворзелянки Юлії Бережко-Камінської, організована Центральним будинком культури спільно з ірпінським історико-краєзнавчим музеєм та місцевим літературним осередком «Конгрес літераторів України». Відкрив вечір голова приірпінсього осередку Конгресу – Володимир Симоненко, підготувавши публіку до майже театралізованого дійства. Події, свідками яких 14 серпня стали глядачі в краєзнавчому музеї, вибудувалися із творів виступаючих, проте у реальному житті поети познайомилися лише якийсь місяць тому на Всеукраїнському фестивалі авторської пісні і поезії «Лицарі слова», що проходив на Донеччині. Саме на тому дебальцівському вокзалі, де так колись любив весело проводити час разом зі своїми друзями Антон Чехов, і відбувся перший діалог двох поетів – вірш на вірш. Михайло та Юлія тоді настільки захопилися цим, що не помітили, як довкола них принишкли люди і почали уважно вслухатися у вірші, а потім, дочекавшись паузи, зааплодували. Впродовж наступного місяця тривало жваве обговорення майбутнього виступу: добиралися вірші, тема, форма представлення. Адже вечір мав бути цілісним, викликати зацікавлення і допомогти глядачам зануритися у внутрішній світ тонких душевних переживань ліричних героїв, втілити яке допомогли також скрипаль – Мар’яна Глієва (викладач Бучанської школи мистецтв) та київський бард, член літературної студії на Банковій «Письменник в Інтернет-просторі» Леонід Єсаулов.
Усі присутні (а зала музею – знову переповнена!) були і вражені, і зворушені, і розчулені, і, відірвавшись від буденних турбот, поринули у світ поезії та музики. Саме такі були свідчення слухачів. У зв’язку з цим хочеться перефразувати відомий сучасний афоризм «не пробуджуй у мені звірячу вдачу!» на протилежне: «пробуджуй у мені ніжність, кохання, світлі мрії, спрагу життя, радості навіть через усвідомлення минулих невдач і прикрощів!..» Саме такий позитивний поштовх ми всі відчули у цей вечір!
«Столик на двох» надавав змогу поринути у світ поезії та музики, що словами і звуками пропонує не лише естетичне задоволення, а й нове осмислення життя та пошук нових позитивних обріїв.

Юрій Баценко