Николай

ДИК

* * *

Заждались паруса,
их давно на морях не штормило.
Запылилась слеза,
урожденная розой ветров.
Недоволен конверт,
что на перьях прокисли чернила,
и остыл экстраверт,
на песчинки себя размолов.
Разлетятся грачи,
разбегутся дороги и тропы,
нам от старой печи
оторваться не даст суета.
Заштормит за бортом,
паруса не поднимем на стропах
даже если гуртом,
потому что силёнка не та.

______________
© Николай Дик

* * *

У вітрил нетерпець, 
їх давно на морях не штормило.
Замутилась сльоза, 
це породження рози вітрів.
Щось не в дусі конверт, 
що на перах прокисли чорнила, 
прохолов екстраверт, 
щò себе на піщинки пустив. 
Розлетяться граки, 
розбіжаться дороги під ними, 
нам від пічки старої 
відбігти не дасть марнота.
Заштормить за бортòм, 
ми на стропах вітрил не піднімем, 
якщо навіть гуртом, 
бо вже силонька наша не та.

_____________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна