У тонкому подуві Творця…

Світлана

ШАТАЛОВА

НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК

Щиглик маленький до вікон моїх прилетів,
пісню завів над деревами лунко та дзвінко.
Він мені співом своїм безперервну весну подарив
і Рік новий, щò любов'ю струмить без зупинки.

СНІЖИНКA

Ми миттєвість зупинùть не в силах.
За минулим вслід не полетиш.
Можемо лиш плакать на могилах,
пам’яті вимірювать рубіж.
Не дано нам бачити майбутнє,
і прямих не віднайти шляхів.
У ганьбі хоча би каламутній
не втопитись зовсім без слідів.
Стань, сніжинко, легшою від пуху
і піди з захмарних височин
до вітрів нестриманого руху,
у нетанучий і вічний плин.
Всюди в тебе доступ і домівка.
Час і простір – їм нема кінця.
Ти – кристал. Гармонії верхівка
у тонкому подуві Творця.