Владимир

СПЕКТОР

* * *

Телевизор с маленьким экраном
И с зелёным глазом радиола –
Это нынче кажется всё странным,
А тогда – и модным, и весёлым.

Слушали мелодии эстрады
(Где они? Лишь в памяти моей),
Эхо жизни, а не хит-парада,
Отголоски дней, людей, идей
Отзвучали и пропали в бездне.
Новые мелодии в стране.
Обижаться просто бесполезно
На струну, звенящую во мне.

___________________

© Владимир Спектор

* * *

З крихітним екраном телевізор,
Радіола із зеленим вічком –
Нині здасться часовим капризом,
А тоді було таким величним!

Слухали мелодії естради
(Де вони? Лиш в пам'яті – гей-гей…),
Відгомін життя, не хіт-параду.
Звук тодішніх днів, людей, ідей

Відлунав і в прірві десь загрузнув.
А в країні вже нові пісні.
Просто ображатися безглуздо
На струну, яка бринить в мені.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна