Владимир

СПЕКТОР

* * *

Хрупкое равенство дня и меня,
И времени горький осадок.

А за спиною – всё та же возня,

Где вкус равнодушия – сладок.

Дней оголтелость упрячу в карман,
Тёплой ладонью согрею…

Тают обиды, и гаснет обман.

И даже враги – добрее.

___________________
© Владимир Спектор

* * * 

Важко мені дорівнятись до дня,
І час загірчив мені дуже.
Ну, а за спúною та ж вовтузня,
І стало солодким байдуже.

Днів у кишеню сховаю буран,
Теплий дарую їм порух…
Тануть обрàзи, і гасне обман.
І навіть добрішає ворог.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна