Ирина
ЮРЧУК
 

У нас в окрестностях Тибета
 
У нас в окрестностях Тибета
Пространство Эль и время Че.
Погода шепчет, но тебе-то
Туда, безгрешному, зачем?
Там на развилке сна и лета
Искрит не каменный цветок,
Живёт и здравствует Джульетта,
Не сделав роковой глоток...

У нас в окрестностях Тибета
То сход лавин, то камнепад.
Ночь врёт о счастье по секрету,
А день с мечты не сводит взгляд...
Добыв в быту бойцовский титул,
Дух порастратив в суете,
Несёт, повержен, победитель
Себя отважно на щите...

У нас в окрестностях Тибета
Разруха в стиле Ренессанс
И два просроченных билета
В былое на один сеанс...
Вновь вечер ветер переборет,
Переболит, настанет штиль...
На стыке болей и любовей
Поэт оттачивает стиль...

У нас в окрестностях Тибета
Наезды цирка шапито,
Там ловят неводом планеты,
А воды-годы – решетом...
С листвой в лебяжью заводь света
Летит душа в КОГДА-НИБУДЬ
У нас в окрестностях Тибета,
Куда давно заказан путь...

_______________
© Ирина Юрчук

В нас на околиці Тибету
 
В нас на околиці Тибету
Кохання мить на все про все.
Але ж безгрішного поета
У ті краї не занесе.
Там поміж іскрами сюжету
Серця не з кам'яних квіток.
Живе та здрастує Джульєтта,
Не спивши пагубний ковток…

В нас на околиці Тибету
Лавини чи каменепад.
Ніч марить щастям по секрету,
День манить мрію в темний сад…
Бійцівський титул взявши, схоже,
У побутовій марноті,
Несе пониклий переможець
Себе відважно на щиті…

В нас на околиці Тибету
Руїна в стилі Ренесанс
І два квитки зі знаком «вето»
В минуле на один сеанс…
Знов вечір вітер переборе,
Переболить, настане штиль…
На стику болю та любові
Відточується час і стиль…

В нас на околиці Тибету
Цирк час від часу наїжджа,
Там ловлять ятером планети,
А в решеті рокѝ дрижать…
Минаючи і Стікс, і Лету,
У вир КОЛИСЬ летить душа
В нас на околиці Тибету,
Куди шляхи покрила ржа…

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна