Кузнецов Сергей Александрович (1959 г.р.), поэт, прозаик

и художник, член Союза писателей Украины, г. Миргород

(перевод с украинского Николая Дика, г. Азов)

На Батьківщині

Садок вишневий коло хати,

Хрущі і бджоли, коровай.

Тут запах меду, запах м’яти

Домівку рідну укрива.

Тарасова джерельна мова

Співає тихо у душі.

Співає тихо знову й знову,

Тому і пишуться вірші.

Троянди розцвіли барвисто,

Любисток, мальви і бузок.

Це розповідь про особисте,

Про щось з дитинства і з казок.

Туман біліє літнім ранком,

А потім сонечко встає.

Матуся сива біля ганку – 

То Батьківщина, то моє!

***

На Родине

Садок вишневый возле хаты, 

Жуки и пчелы, каравай. 

Здесь запах меда, запах мяты 

Родимый дом и отчий край. 

Тарасов родниковым словом

Поёт тихонько на душе. 

Поёт тихонько вновь и снова

Стихи родятся в неглиже.

Расцвёл розарий незабвенный, 

Любисток, мальвы и сирень.

Рассказ о лично - сокровенном,

Как будто детских сказок тень.

Туман белёсый оседает,

А позже солнышко встаёт.

Мамаша на крыльце седая - 

То край родной, то всё моё!

***