Сергей
ДУНЕВ
 

* * *

Не знаем счастья своего.
Его в упор не наблюдая,
Готовы мчать в любые дали,
О нём не зная ничего.

Не знаем счастья своего.
А ведь оно не за морями,
Оно всегда и всюду с нами –
Нас восхищает чудесами,
Чтоб мы заметили его.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Не знаєм щастя ми свого.
Його не бачимо під носом
І вдаль готові бігти кросом,
Щоб якось здибати його.

Не знаєм щастя ми свого.
Воно ж не десь там за морями,
Воно повсюди й завше з нами
І нас захоплює дивами,
Щоб ми помітили його.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна