Константин
ВАСИЛЬЧЕНКО
 

* * *

Займётся день, продолжится интрига.
Наполнят чашу ядом иль вином,
Не можно угадать. Войдёт ли в дом
Доселе не прочитанная книга?
Что завтра будет день и будет пища,
Дай Бог, чтоб так, и не в последний раз.
Чтоб оставались силы про запас
И заросло травою пепелище.
Лишь Солнцу подобающа корона,
Лишь звёздам быть достойно наверху.
Нести добро – ниспослано стиху,
Врачуя совесть, слыша боль и стоны.
Грядущий день любовью прорастёт,
А остальное, в сущности, не в счёт.

_________________________
© Константин Васильченко



* * *

Почнеться день, триватиме інтрига.
Отрутою а чи вином яким
Наповнять келих, хтозна. Ввійде в дім
Не читана іще ніколи книга?
Дасть їжу завтра Божа воля вища,
І хай це буде не в останній раз.
Щоб залишались сили про запас
І заросло травою попелище.
Дано лиш Сонцю міряти корону,
Лиш зóрі прикрашати можуть виш.
Нести добро – цю долю має вірш,
Від стогонів і болю охорона.
Прийдешній день любовˊю проросте,
А інше несуттєве і пусте.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна