Константин
ВАСИЛЬЧЕНКО


COGITAREM*

Описывая эллипсы орбит
Светил далеких, линзами сверкая,
Мы постигали Ойкумены ритм,
К Творящему приблизиться мечтая.

Со звездами налаживая связь,
Мы разменяли не одно столетье.
А меж людьми та связь оборвалась,
Разбившись на немые междометья.

Мы бьемся в кровь, отбрасывая тень
Развалин вавилонского проекта
На пепел городов и деревень,
Не радуя избытком интеллекта.

Так, взаперти прокуриваем жизнь -
По раковинам, кофрам и футлярам;
Патриотично сглатываем слизь,
Подыгрывая избранным фиглярам.

А те привычно патетично врут,
На недругов ссылаясь и погоду,
И создают под марши и салют
Парадный вход из заднего прохода.

* Информация к размышлению (лат.)

_________________________
© Константин Васильченко


COGITAREM*

Описуючи еліпси орбіт
Світил далеких, дивлячись крізь лінзи,
Ми осягали Ойкумени ритм
Й Творця пізнати прагли хоч приблизно.

Будуючи зв’язок у світ зірок,
Років ми розміняли цілі сотні.
А між людьми порвався той зв’язок,
Розбившися на вигуки німотні.

Ми в кров б’ємось і видкидаєм тінь
Старого вавилонського проекту
На попіл міст і на піски пустинь
Без жодних переборів інтелекту.

Закрившися в свій затхлий парадиз –
По різних мушлях, кофрах і футлярах,
Ковтаємо патріотично слиз,
Підіграючи обраним фіглярам.

А ті все ллють свій патетичний зуд,
Інтриги винуватять і погоду
І створюють під марші та салют
Парадний вхід із заднього проходу.


* Інформація до роздумів (лат.)

______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна