Тесен мой мир…
Максимилиан ВОЛОШИН
* * *
Тесен мой мир. Он замкнулся в кольцо.
Вечность лишь изредка блещет зарницами.
Время порывисто дует в лицо.
Годы несутся огромными птицами.
Клочья тумана – вблизи… вдалеке…
Быстро текут очертанья.
Лампу Психеи несу я в руке –
Синее пламя познанья.
В безднах скрывается новое дно.
Формы и мысли смесились.
Все мы уж умерли где-то давно…
Все мы ещё не родились.
* * *
Світ мій тісний. Він замкнувся в кільце.
Іноді вічність з небес сипле стрілами.
Віє поривчасто час у лице.
Сонця роки вже торкаються крилами.
Пасма туману – зблизька… вдалині…
Контури тануть останні.
Лампа Психеї горить у мені
Полум’ям синім пізнання.
Є у безоднях іще одне дно.
Форми з думками єдині.
Всі ми померли десь дуже давно…
Всі ми ще не народились.
___________________________________
© Переклад з російської Ігоря Маркеса
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.