Анна
ЛУЧЕЗАРОВА


* * *

Как просто – ничего не ждать от жизни.
Не верить романтичной чепухе.
И на себя смотреть без укоризны,
идя, как говорится, налегке.
Легко с приобретённым расставаться.
Легко прощать обиды и долги.
Не внешне безмятежной оставаться, –
быть таковой, природе вопреки.
По-птичьи зёрна склёвывать скупые.
Сойти на нет, но отрастить бока,
чтоб поступь и выносливость кобыльи
не подвели уже наверняка.

__________________
© Анна Лучезарова


* * *

Як просто це – життям розчаруватись.
Не вірити романтиці пустій.
І все собі поблажливо прощати
на легковажно обраній путі.
Із надбаннями легко розлучатись.
Забути легко кривди та борги.
І вдало безтурботною здаватись, –
природу обминати без ганьби.
Клювати скромні зèрна вже без сили.
Забути все, чим марила колись,
щоб витривалість та хода кобили
напевне в тебе вже не віднялись.

_______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна