Сергей

 ДУНЕВ

* * *

Уже бессильны грозные морозы,
Хотя тепла едва лишь на почин.
И катятся непрошеные слёзы,
Которым нет как будто бы причин...

Ещё прочна ледовая запруда,
Но жмётся первый крокус к городьбе.
И сердцу, ожидающему чуда,
Не по себе, опять не по себе…

______________
© Сергей Дунев

* * *

Вже знепритомніли лихі морози,
Хоча теплà ще – тільки на почин.
І котяться з очей незвані сльози,
Яким немає нібито причин…

Тримається ще крига незрадливо,
Та крокус вже пробився, далебі.
І серцю, що чека якогось дùва,
Не по собі, чогось не по собі…

______________________________________

©  Переклад із російської Михайла Лєцкіна