Сергей

ДУНЕВ

* * *

В лес углубиться, очутиться
 В глуши, где шума больше нет,
Где просвистит лишь только птица
На всю тоску твою в ответ.

И солнце медленно проглянет
Сквозь сеть колеблемых ветвей,
И тишина лесная станет
Пространством для души твоей.

_______________

© Сергей Дунев

* * *

У ліс заглибитись несміло,
 Де тихе та спокійне все,
 Де тільки птаха просвистіла
 І геть нудьгу твою несе.

Де обережно сонце гляне
 Крізь віти в спокій лісовий,
 І прóстором безмовність стане
 Душì очищеній твоїй.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна