Николай ДИК

* * *

Боюсь обузой стать и дышлом
неповоротливой повозки
твоей судьбы, и никудышным
на ложе визирем заморским.
Хочу тобою быть желанным
ещё, как минимум, полвека,
как чудотворным задним планом
под кистью вечного Эль Греко.
Не отдавай меня забвенью
ни через год, ни через десять.
Смогу, по щучьему веленью,
найти слова для новых песен.
И мы споём, я уверяю,
с тобой вдвоём спустя полвека…
Идти приятнее по краю
не с кошельком, а с человеком.

______________
© Николай Дик

* * *

Боюся стати дишлем грубим
у вóзу неповороткого
твоєї долі чи беззубим
візиром шахіншаха злого.
Під поглядом твоїм я ніжним
повік втрачать не хочу місця,
як заднім планом дивовижним
у видатного живописця.
Нехай таким; який я нині,
я довго сни твої тривожу.
За щучим чарівним велінням
нові пісні я скласти зможу.
Ми заспіваємо, я знаю,
й через рок; бадьору фугу…
Бо йти приємніше по краю
не з гаманцем, а з добрим другом.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна