Сергей

ДУНЕВ

* * *

Воздух свеж, пахуч и вязок.

Лес высок, безлюден, тих.

Затеряться бы средь вязов,

Просто стать одним из них.

Породниться с высотою,

Вровень с небом стать суметь,

И над чьей-то головою

Вдруг о вечном прошуметь.

________________
© Сергей Дунев

* * *

У повітря – свіжа вмитість.
І безлюдний ліс затих.
Серед вˈязів би згубитись,
 Стати би одним із них.

Родичатись з висотою,
З небесами стати вряд,
Над чиєюсь головою
 Оспівати вічність влад.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна