Це осінь над нами жартує...

Марина

ШАДУЯ

* * *

Цымбаламі скрозь па імшарам
іграюць у восень дажджы,
ганяюць за хмараю хмару,
наказ даўшы лісцю: "Кружы!"

Лагодна і неяк няўдала
прымаюць ваду проймы рэк.
Спазніліся, але ж ласкава
ўсё пояць палеткі, як здзек.

Мы ўсе іх улетку чакалі,
ды марна гублялі свой час.
Дажджы тыя недзе блукалі,
забыўшы надоўга пра нас.

Хто зараз з вандровак вярнуў іх?
Асіны дрыжаць у адказ.
Так восень над намі жартуе...
Дождж грае цымбаламі джаз.

________________
© Марына Шадуя

Авторский перевод на русский

* * *

Цимбалами нынче округу
Осенние будят дожди...
Все тучи гоняют по кругу,
Дав листьям наказ: "Упади!"

Спокойно, но как-то неловко
Стекают ручьём в поймы рек,
И кажется нам, как издевка
Воды той старательный бег.

Мы летом дожди эти ждали
Напрасно. Светло и тепло.
Чужие в них ластились дали,
Забыли про нас, как назло.

Кто нынче вернул их все сразу?
Теперь уж и не разгадать.
Цимбалы подобие джаза
Дождями нам будут играть.

________________
© Марина Шадуя

* * *

Цимбалами по баговинню
мелодія грає дощу.
А осінь жене хмаровиння,
наказує листю: – Танцюй!

Вже й ріки налиті по вінця,
а з неба плющи`ть, як на глум!
Вигадливі зливи колінця
не радість приносять, а сум.

А ми ж їх улітку чекали –
даремно лиш тратили час.
Дощі ці, мабуть, заблукали,
надовго забувши про нас.

Хто ж зараз із мандрів вернув їх?
Осики тремтять у відказ!
Це осінь над нами жартує...
І шкварить цимбалами джаз.