Людмила

НЕКРАСОВСКАЯ

* * *

Сложу ладони чашечкой цветочной
И зачерпну в них августовский день,
Стремясь понаблюдать за тем, как точно
Прозрачный свет перетекает в тень.
Уставшая от солнечных объятий,
Жарою исцелована листва.
И птицы не нашли себе занятий
Иных, чем петь. И вдоволь волшебства
В речной воде, где рыбы, как девчонки,
Резвятся так, что и не услежу.
Малыш соседский тянет вверх ручонки.
Иди ко мне! Я август покажу!

_______________________
© Людмила Некрасовская

* * *

Складу долоні, ніби чашку квітки,
І зачерпну серпневу голубінь,
Аби спостерегти за тим, як чітко
Прозоре світло переллється в тінь.
Втомилось листя в сонячній загаті,
Його гнітить цілунків сонця жар.
Й птахи не знають іншого заняття,
Як співи й співи. І доволі чар
В воді ріки', де рибки, мов дівчатка,
Розплескалися – я й не досліджу.
Малюк сусідський тягне рученятка.
До мене йди! Я серпень покажу!

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна