Під розчахнутим вікном…

Михайло
ЛЄЦКІН

* * *

Я ступив до твого ліжка
Під розчахнутим вікном.
Ранок… Спи ще, Білосніжко.
Не лякайсь: це я, твій гном.

Я підкрався тишком-нишком…
Промінець ковзнув ясний…
Спи ще, чиста Білосніжко,
Додивляйсь безгрішні сни.

В мене старість… І задишка…
Я піду. А ти полеж,
Неприступна Білосніжко…
Буде добре все. Авжеж!

_________________
© Михайло Лєцкін

* * *

К ложу твоему подкрался
Под распахнутым окном.
Белоснежка, не пугайся:
Это я, твой верный гном!

Тихо-тихо, чуть ступаю...
Рядом луч скользит со мной...
Досмотри же, дорогая,
Сон безгрешный, неземной.

Доняла меня одышка.
Старость – что ни говори...
Ухожу. Ты спи, малышка,
Сладко-сладко – до зари.