Михайло
ЛЄЦКІН

* * *

Тебе любити – то велике щастя,
Не кожному дісталося воно.
Колись і нам іще зустрітись вдасться,
Своє здобути золоте руно.

Тоді я остаточно вже зариюсь
У таємничі сутінки твої,
Відчую молодечу легкокрилість
Й почую, як співають солов‘ї.

_________________
© Михайло Лєцкін

* * *

Тебя любить – огромнейшее счастье,
Не каждому даровано оно.
Когда-нибудь нам встретиться удастся,
Удастся нам добыть своё руно…

Тогда я с головой уже зароюсь
В чудесные все таинства твои.
Как в юности, узнаю окрылённость
И как поют – услышу – соловьи.

___________________________________
© Перевод с украинского Сергея Дунева