Сергей
ДУНЕВ

* * *

Нет больше пользы, как по мне, –
Побыть с собой наедине.
В часы такие непременно
Откроется в твоей вселенной
Такая тайна, о которой
И знать не знал, надевши шоры.
В делах, в извечной суете
Не задавал вопросы те,
Что так важны для пониманья,
Зачем ты, Божие созданье,
С какою миссией такою
В жизнь привнесён, лишён покоя,
Какая цель тебя ведёт,
Что сил даёт идти вперёд.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Найбільш корисно, бачить Бог, –
Лишитися з собою вдвох.
Зумієш у часи такі ти
В своєму всесвіті відкрити
Великих таємниць простóри –
Їх бачить заважали шори.
У справах, в вічній марноті
Не ставив ти питання ті,
В яких вся суть для розуміння,
Навіщо, Боже сотворіння,
Ти з місією неземною
Прийшов, не знаючи покою,
В життя – й яких енергій злет
Дав сили рухатись вперед.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна