Сажидин 
САЇДГАСАНОВ
 
 
НУ ЧОМУ ТИ НЕ ВЧОРА ПРИЙШОВ?
 
Я тебе шанував, я тобі догоджав,
Ніс тобі я добро та любов.
Дві доби я даремно на тебе чекав.
Ну чому ти не вчора прийшов?

Казани тут кипіли й шипіло вино,
Весь аул аж гудів від розмов.
Я радію тобі, та гнівлюсь все одно:
Ну чому ти не вчора прийшов?

Тут за тебе всю ніч всяк бажаючий пив,
На столах тут і сир був, і плов.
Мабуть, зараз і ти б без відмови поїв –
Ну чому ти не вчора прийшов?

Гарцювали юнці на баских скакунах,
Розганяли застоєну кров.
Я ворота розкрив: ось нагряне кунак…
Ну чому ти не вчора прийшов?

А сьогодні мій дім схожий став на тюрму,
І не грає гармонь про любов.
Дай тебе обійму я. Одначе чому,
Ну чому ти не вчора прийшов?

Ніч не спав я, все думав: а де ж то мій брат?
Вже гукати був ладний: агов!
І хінкалу давно відлетів аромат…
Ну чому ти не вчора прийшов?!

Ти образив мене, не хотівши цього.
Це як рана, де свіжий ще шов.
Я тебе не жену. Ти скажи лиш: чого,
Ну чому ти не вчора прийшов?

В мене нìчим тебе пригостити, вай-вай…
Ти вже йдеш? Та і дійсно вже час!
До побачення, друже, і не забувай…
Заявитися вчора – як раз.

_______________________________________
© Переклад із лезгинської Михайла Лєцкіна