Людмила
СВИРСКАЯ
 

 * * *

 Широкий осенний размах:
 Дожди и туманы.
 Мой кролик – буддистский монах,
 Достигший нирваны.
 Он прожил три жизни моих –
 Старик уховислый.
 С ним клетку одну на двоих
 Делю я со смыслом.
 Тяну из сухого нутра,
 Ломая, тростинку
 С трудом. Но крольчаре с утра
 Меняю подстилку,
 И день сразу прожит не зря:
 Ни каплей не пролит…
 Спит в теплой горсти октября
 Мой старенький кролик…

____________________
© Людмила Свирская



 * * *

 Осіннє томління в дощах.
 До того ж тумани.
 Мій кролик – буддійський монах
 У стані нірвани.
 Моїх три життя він прожив,
 Цей старець вухастий.
 Ми вдвох живемо (колектив!) 
 У клітці – і баста. 
 Тростинку, де зможу, вловлю – 
 З середини, з краю, – 
 Та з ранку своєму кролю
 Підстилку міняю,
 І ясно, що день не пропав…
 Мов дома у неньки,
 Спить мирно у жовтні мій пан, 
 Мій кролик старенький…

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна