Я нежность облеку в строку…
Николь НЕШЕР
МЫ ВСТРЕТИЛИСЬ...
Мы встретились, испив полжизни.
Пересеклись, переплелись.
И соком переспелой вишни
Пьянила наслажденья высь,
В которой таинство рассвета
Сердца венчало по весне.
И словно яркая комета,
Ты душу озарила мне.
Дышу тобой, припав губами
К груди – живому роднику,
И, страсти разжигая пламя,
Я нежность облеку в строку.
Крылатой птицей в поднебесье
Раскинет радуга лучи…
Два голубя кружатся вместе,
От счастья обретя ключи.
ЗУСТРІЛИСЬ…
Зустрілись, півжиття проживши.
Пересіклись. Переплелись.
І соком вистиглої вишні
Із насолодою злились.
В якій нам таїна світанку
Серця вінчала навесні.
Чарівним райдужним серпанком
Ти душу освітив мені.
І почуттів безмежну свіжість
З твоєї я прийму руки.
А все кохання і всю ніжність
Вкладу в віршовані рядки.
На крилах я лечу до тебе.
Хай сонечко милує нас!
Два голуби кружляють в небі,
Впадаючи у щастя транс.
______________________________________
© Переклад з російської Євгенії Пушнової
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.