Владимир 

СПЕКТОР

      * * *

 Нужны ли сегодня стихи и эта печаль между строчек,
Когда от лесковской блохи остался лишь лапки кусочек,
Когда между мной и тобой из всех интересов – бубновый,
А лозунг за нашей спиной – он позавчерашний, не новый,
Когда городские черты стираются, словно подошвы,
Со временем вроде на «ты», но только не с будущим – с прошлым?!

___________________

© Владимир Спектор

* * *

Чи вірші потрібні тепер, потрібна печаль міжрядкова,
Як час майже всю вже пожер до лапки блоху від Лєскова,
Коли поміж нами двома з усіх зацікавлень – бубнове,
І гасла нового нема, вчорашнє ж лунає не ново,
Й міст риси воліють втекти і швидко покритися мулом,
І з часом ми ніби на «ти», але не з майбутнім – з минулим?!

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна