Владимир СПЕКТОР

* * *

Будем говорить ни о чём
И жонглировать судьбой, как мячом.
Распускать и заплетать эту нить,
О которой смысла нет говорить,
От которой не отыщешь следа.
И не разберёшься, куда
И зачем ведёт эта нить,
Чей обрыв – сигнал уходить,
Вдруг собой заполнив простор…
Вот и всё. И весь разговор.

___________________
© Владимир Спектор

* * *

Говорити ні про що ми почнем
Й жонглюватимем життям, мов мˋячем.
Розпускати нитку цю й знов плести,
Хоч не варт про неї й мову вести,
Бо від неї загубились сліди
І тепер не зрозумієш, куди
І навіщо приведе вона нас,
Обірветься – то вже геть іти час
В простір той, що лишùв нам Творець…
От і все. І розмові кінець.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна