Антонина

РЫБАЛКИНА

ЛЕТНИЙ ДОЖДЬ

Летний дождь, как музыка души,
он по листьям тихо так шуршит.
По аллеям парка проходя,
вы услышьте музыку дождя.

Напевают капли танго нам
и стекают с зонтика к ногам.
А потом вдруг вальсом зазвучат –
то утихнут, то опять шумят.

А в небесном царстве дирижёр,
он настроил дождик на минор.
И мы слышим музыку дождя,
по аллея парка проходя.

_____________________

© Антонина Рыбалкина

ЛІТНІЙ ДОЩ

Літній дощ, душί музична мить,
тихо так по листю шарудить.
Ходячи в алеях досхочу,
ви почуйте музику дощу.

Танго ритм у крапель дощових,
що стікають зграйками до ніг.
Потім раптом вальсом зазвучать –
стихнуть, потім знов задріботять.

Налаштує на мінор в момент
краплі ці небесний диригент.
І ми чуєм музику дощу,
ходячи в алеях досхочу.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна