Евгений

ГОЛУБЕНКО

Пью гитарную росу

Всё, что было недосказано,
В грусть гитарную вложи,
Чтоб аккордами, как фразами,
Откровенничать про жизнь.

Излечи болячки старые,
Что прикормлены внутри.
Семиструнною гитарою
Душу мне разговори.

То ли песня приставучая,
То ли суть мне так близка...
Только я в себе всё лучшее
Этой песней отыскал.

Жадно, голодно, с пристрастием
Пил гитарную росу,
Будто принимал причастие,
Будто к Богу шёл на суд.

Как желанен мне, как надобен
Этот стон и этот звон,
Что подобен чистой радуге
В обесцвеченный сезон.

___________________

© Евгений Голубенко

П’ю гітарну я росу

Все, раніш не вповні сказане,
Втисни в сум гітарний ти,
Щоб акордами, мов фразами,
Про життя розповісти.

Біль, щό бив мене ударами,
Знищ, бо він вже застарий.
Семиструнною гітарою
Мою дýшу розігрій.

Чи то пісня ця прилипчаста,
Чи близька, немов любов…
Тільки все, що є найліпшого,
Нею я в собі знайшов.

Мов зі спрагою найвищою,
Пив гітарну я росу,
Мов причастям я очищений,
Поспішав на Божий суд.

І летить легкою сарною
Стогін цей без перепон,
Мов веселка семибарвная
В обезбарвлений сезон.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна