Михайло
ЛЄЦКІН

* * *

Усе в якісь галактики летіло
Та миготіло, мов калейдоскоп.
Здавалося, твоє манливе тіло –
Це не реальність, а якийсь заскок.

Була ти ось… і ти була в безмежжі,
Де відблиск зір переріза пітьму.
В одну хотіли злитись дві пожежі
Та натикались на всесвітній мур.

Що ж діяти?.. Вдивляюся у Космос.
Він відпустив нас по живій воді,
Єднаючи відверто й високосно.
…А ми неприпустимо молодì…

_________________

© Михайло Лєцкін

* * *

 В галактики иные всё летело,
 Мелькало, как калейдоскоп…
 Твоё чарующее тело –
 Казалось, не реальность, а заскок…

 Была… была ты бесконечностью,
 Где зрение перемогает тьму.
 В одно хотели слиться вместе мы,
 Но натыкались вечно на скалу...

 Что делать?.. Вглядываюсь в Космос.
 Потоком подхватил живой воды,
 Соединив в одно год високосный.
 ...А мы недопустимо молоды...

 ___________________________________

© Перевод с украинского Сергея Дунева