Сергей

ДУНЕВ

* * *

Какая чёрная вода,
Какое быстрое теченье…
Берут своё уже года –
Стал голос сипл и слаб для пенья.

И всё-таки душа жива,
В трудах всечасно днём и ночью,
И прорастают в ней слова –
Как зёрна в благодатной почве.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Водѝ чорніє каламуть,
І течія стрімка на диво…
Уже рокѝ своє беруть –
Став голос сиплим, не для співу.

І все-таки душа жива,
Стараюсь працювать майстерно,
І проростають в ній слова –
Як в благодатнім ґрунті зерна.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна